«Двi парасолькi», рецензия

Вдавитися крихтами печива.

Бути задушеним.

Гупання в спину.

Влучити паням у щоку мокрими крихтами печива.

Перестати дихати.

Методу рот у рота.

Потраплянням у рот чужих крихт печива.

Утішання та розважання 12 пань.

Бути використаним замість пробного манекена.

Бути загримованим.

Щоб тебе цілували племінниці.

Щоб 12 пань гупали у спину.

Щоб Інгебігта задушили.

Щоб тебе цілували племінниці і тітки.

Танцювати.

Вчитавшись у список, можна помітити неузгодженість речень, відмінків і дієслів, що категорично недопустимо, особливо у виданнях, призначених для дітей. Адже діти через текст освоюють мову, і вона має бути чистою. Квінтесенція мови – це дитяча література тону вищого ґатунку. Щодо підтексту зазначених страхів, то мене особисто збентежили кілька, які можуть бути притаманні чоловікові з комплексами по Фройду, але ніяк не дитині: «Утішання та розважання 12 пань», «Щоб тебе цілували племінниці». І… перепрошую… про племінниць двічі! У посиленому повторі ще й з тітками!