четвер
«Ні оселі й кутка», переклади з Бориса Херсонського
* * *
Для прикладу, взнаєш, що подруга з минулих днів:
Чоловік, двоє діток, серед парламентарів
У Європі, а інша спилася й померла давно,
А ж разом цідили «Аліготе» після кіно.
Мені стало в горлі – я кинув, вона допила до дна.
Бездітною була. Роками жила все одна.
В обох дещо східне – на лицях і в паспортах
З графою відомою. У чорноморських портах
Діти різних народів вдвох спали і в ніч, і в день,
А перед цим – спивались й співали. Нині ж не до пісень,
Уже не співаємо: звільнив всіх остажнений труд,
І старість – …небавом усіх в порох зітруть.
Подушечки пальців ще їх пам’ятають. Абриси тіл
Теж в пам’яті, білі, мов крейда, мертві, мов кіл,
Що лежали на дошці шкільній в жолобку,
А на думці – соски і волосся на мокрім лобку.
Про те, що ти був падлюкою. Та й вони ще ті.
Непогано вдягались. У злидні тодішні тяжкі.
У злидні тодішні тяжкі. І не чути було ниття.
«хай не їстиму місяць, та куплю саме те шмаття́́́»
І валялось шмаття на килимі, що – із пахлави
Країв, а поруч тіла сплітались в забавах любви.
Ми змінили Ерос на Танатос – в різних районах. Так
Живуть на околицях, згадуючи підвал або дах
В самім центрі життя. На плитці чайник кипів.
Я гітару тримав і співав. Так, здається, пісню завів.
* * *
К примеру, узнаешь, что подружка из прошлых дней
сейчас в Европе и даже в парламенте, двое детей,
замечательный муж, а другая спилась и давно умерла,
а ведь вместе пили «Алиготе» из горла.
Но я поперхнулся и бросил, она допила до дна.
Была бездетна. Последние годы жила одна.
В обеих было нечто восточное — в лицах и паспортах
с известной графой. В черноморских портах
дети разных народов засыпали в обнимку вдвоем.
А перед этим пили и пели, теперь уже не поем.
Теперь уже не до песен — освобожденный труд
и старость скоро всех в порошок сотрут.
Подушечки пальцев помнят их кожу. Очертания тел
сохранились в памяти, белы и мертвы, как мел,
лежащий на черной школьной доске в желобке,
но думаешь о сосках и волосках на лобке.
О том, что ты был мерзавец. Да и они еще те.
И одевались неплохо при тогдашней-то нищете.
При тогдашней-то нищете! Но никакого нытья,
«лучше месяц не буду есть, но куплю шмутья».
И шмутье лежало вповалку на туркменском ковре,
а тела где-то рядом сплетались в любовной игре.
Мы сменили Эрос на Танатос — в разных районах. Так
живут на окраинах, вспоминая подвал и чердак
в самом центре жизни. На плитке чайник кипел
Я сидел с гитарой и пел. Да, что-то, кажется, пел.
Сторінки
- « перша
- ‹ попередня
- 1
- 2
- 3
- 4
- 5
- 6
- 7
- наступна ›
- остання »