«Ні оселі й кутка», переклади з Бориса Херсонського

Володимир Тимчук

* * *

Для прикладу, взнаєш, що подруга з минулих днів:

Чоловік, двоє діток, серед парламентарів

У Європі, а інша спилася й померла давно,

А ж разом цідили «Аліготе» після кіно.

Мені стало в горлі – я кинув, вона допила до дна.

Бездітною була. Роками жила все одна.

В обох дещо східне – на лицях і в паспортах

З графою відомою. У чорноморських портах

Діти різних народів вдвох спали і в ніч, і в день,

А перед цим – спивались й співали. Нині ж не до пісень,

Уже не співаємо: звільнив всіх остажнений труд,

І старість – …небавом усіх в порох зітруть.

Подушечки пальців ще їх пам’ятають. Абриси тіл

Теж в пам’яті, білі, мов крейда, мертві, мов кіл,

Що лежали на дошці шкільній в жолобку,

А на думці – соски і волосся на мокрім лобку.

Про те, що ти був падлюкою. Та й вони ще ті.

Непогано вдягались. У злидні тодішні тяжкі.

У злидні тодішні тяжкі. І не чути було ниття.

«хай не їстиму місяць, та куплю саме те шмаття́́́»

І валялось шмаття на килимі, що – із пахлави

Країв, а поруч тіла сплітались в забавах любви.

Ми змінили Ерос на Танатос – в різних районах. Так

Живуть на околицях, згадуючи підвал або дах

В самім центрі життя. На плитці чайник кипів.

Я гітару тримав і співав. Так, здається, пісню завів.

 

* * *

К примеру, узнаешь, что подружка из прошлых дней

сейчас в Европе и даже в парламенте, двое детей,

замечательный муж, а другая спилась и давно умерла,

а ведь вместе пили «Алиготе» из горла.

Но я поперхнулся и бросил, она допила до дна.

Была бездетна. Последние годы жила одна.

В обеих было нечто восточное — в лицах и паспортах

с известной графой. В черноморских портах

дети разных народов засыпали в обнимку вдвоем.

А перед этим пили и пели, теперь уже не поем.

Теперь уже не до песен — освобожденный труд

и старость скоро всех в порошок сотрут.

Подушечки пальцев помнят их кожу. Очертания тел

сохранились в памяти, белы и мертвы, как мел,

лежащий на черной школьной доске в желобке,

но думаешь о сосках и волосках на лобке.

О том, что ты был мерзавец. Да и они еще те.

И одевались неплохо при тогдашней-то нищете.

При тогдашней-то нищете! Но никакого нытья,

«лучше месяц не буду есть, но куплю шмутья».

И шмутье лежало вповалку на туркменском ковре,

а тела где-то рядом сплетались в любовной игре.

Мы сменили Эрос на Танатос — в разных районах. Так

живут на окраинах, вспоминая подвал и чердак

в самом центре жизни. На плитке чайник кипел

Я сидел с гитарой и пел. Да, что-то, кажется, пел.

 

Сторінки