«Переклади»

Вікторія Абу Кадум

 

Ельдар Рязанов
Любов — країна чарівна

Метеликом летіла знов

Я на багаття таємниче

В країну чарівну — любов,

Де хтось коханою покличе...

 

Де кожна мить — як рятівна,

Де сліз нема, немає лиха...

Любов — країна чарівна, країна чарівна,

Лиш тільки в ній буває втіха...

 

Часи змінились, то нема

Тебе, то брешеш безневірно...

Любов — я втямила сама —

Це край, в якому лицеміри...

 

Це не провина, не картай,

Бо я наївна і вразлива...

Любов — такий облудний край, такий облудний край,

І кожен житель там — брехливий...

 

І плачу, сліз не витирай,

Й сміюся зовсім недоречно...

Любов — такий невірний край,

Де кожен — зрадник безсердечний...

 

І знову стежка трав’яна

Біжить крізь біди і напасті...

Любов — країна весняна, країна весняна,

І тільки в ній зустрінеш щастя!
_________________________


       Я словно бабочка к огню

Стремилась так неодолимо

В любовь волшебную страну

Где назовут меня любимой

Где бесподобен день любой

Где не страшилась я б ненастья

Прекрасная страна любовь страна любовь

Ведь только в ней бывает счастье

Пришли иные времена

Тебя то нет то лжешь не морщась

Я поняла любовь страна

Где каждый человек притворщик

Моя беда а не вина что я наивности образчик

Любовь обманная страна обманная страна

И каждый житель в ней обманщик

Зачем я плачу пред тобой и улыбаюсь так некстати

Неверная страна любовь

Там каждый человек предатель

Но снова прорастет трава

Сквозь все преграды и напасти

Любовь весенняя страна весенняя страна

Ведь только в ней бывает счастье...


***

Леонід Дєрбєньов
Якби я був султан

Якби я був султан — мав би три жони,

Вроди б мав навкруги на три сторони...

А інакше поглянь — від тої краси

Стільки бід і турбот, ой, Аллах, спаси!

 

І дуже добре, три жінки держи,

Й не дуже добре, хоч що не кажи!

 

Попрасує халат люба Зульфія,

В’яже Гуля, лата Фатіма моя.

Жінки три — то краса, що не говори,

Але збоку поглянь — тещі також три!

 

І дуже добре, три жінки держи,

Й не дуже добре, хоч що не кажи!

 

Дайте нам, султанАм, відповідь ясну:

Скільки мати жінок — три чи лиш одну?

На питання таке відповім простим:

Був би я султанОм — був би холостим...

 

І дуже добре без жінки, скажи?

Свободу вічно свою бережи!
_______________________


      Если б я был султан,

Я б имел трёх жён

И тройной красотой

Был бы окружён.

Но с другой стороны,

При таких делах

Столько бед и забот,

Ой, спаси аллах!

Не очень плохо

Иметь три жены,

И очень плохо

С другой стороны!

Зульфия мой халат

Гладит у доски,

Шьёт Гюли, а Фатьма

Штопает носки.

Три жены — красота,

Что ни говори,

Но с другой стороны —

Тёщи тоже три!

Не очень плохо

Иметь три жены,

И очень плохо

С другой стороны!

Как быть нам, султанам, —

Ясность тут нужна:

Сколько жён в самый раз?

Три или одна?

На вопрос, на такой,

Есть ответ простой —

Если был бы я султан —

Был бы холостой!

Не очень плохо

Совсем без жены,

Гораздо лучше

С любой стороны!


***

Андрій Вознесенський
Я про тебе повік не забуду

Ти мене на світанку розбудиш,

Проведеш мене боса терпляче,

Ти про мене повік не забудеш

І довіку мене не побачиш...

 

Я загорну тебе від застуди,

На молитву секунду потрачу...

Я про тебе повік не забуду

І довіку тебе не побачу...

 

Просльозились твої карі вишні...

Хто вертається — терпить невдачу,

Обдували вітри нас невтішно,

Я довіку тебе не побачу...

 

І признання відверті гарячі

В небесах колихатися будуть...

Я довіку тебе не побачу,

Я про тебе повік не забуду...

 

Я знаю, що чим швидше підеш ти,

Тим швидше я з доріг тебе стрічаю...

Не їдь, боюсь цієї самоти,

Ні, їдь, скоріш тікай за небокраї...

Візьми мене з собою, мій коханий,

Твоїм вітрилом стати я прохаю,

Я стану тобі компасом в тумані...

Мені здається, що тебе втрачаю...

 

І признання відверті гарячі

В небесах колихатися будуть...

Я довіку тебе не побачу,

Я про тебе повік не забуду...
____________________


       Ты меня на рассвете разбудишь

Проводить необутая выйдешь

Ты меня никогда не забудешь

Ты меня никогда не увидишь

 

Заслонивши тебя от простуды

Я подумаю: "Боже, Всевышний"

Я тебя никогда не забуду

Я тебя никогда не увижу

 

Не мигают, слезятся от ветра

Безнадежные карие вишни

Возвращаться — плохая примета

Я тебя никогда не увижу

 

И качнутся бессмысленной высью

Пара фраз залетевших отсюда

Я тебя никогда не увижу

Я тебя никогда не забуду

 

Я знаю, чем скорей уедешь ты,

тем мы скорее вечно будем вместе.

Как не хочу, чтоб уезжал,

как я хочу, чтоб ты скорей уехал,

Возьми меня, возлюбленный, с собой.

Я буду тебе парусом в дороге.

Я буду сердцем бури предвещать,

Мне кажется, что я тебя теряю...

 

И качнутся бессмысленной высью

Пара фраз залетевших отсюда

Я тебя никогда не увижу

Я тебя никогда не забуду...


***

Сторінки