«Переклади»

        Ігор Губерман

Я вірю в добре, хоч не просять:

Колись наступить світлий час,

Дітей лелеки нам приносять

І президент так любить нас...

***
       З халеп життєвих і чужих атак

Я виніс крихту істини й азарту...

Безглуздо йти з ножем на грізний танк,—

А якщо дуже хочеться — то варто...

***

        Жалію я небо це синє,

І землю в уламках років...

Шкода, що вгодовані свині

Страшніші голодних вовків...
_________________________

       А верю я всему покамест:

наступит светлая пора,

детей в семью приносит аист,

вожди желают нам добра…

***
       На собственном горбу и на чужом

я вынянчил понятие простое:

бессмысленно идти на танк с ножом,

но если очень хочется, то стоит.

***
       Мне жаль небосвод этот синий,

Жаль землю и неба осколки

Мне страшно, что сытые свиньи

Страшней, чем голодные волки.