четвер
Вибрані переклади
Джордж Ґордон БАЙРОН
(з англійської)
ЦЬОГО ДНЯ МЕНІ ВИПОВНЮЄТЬСЯ ТРИДЦЯТЬ ШІСТЬ
Вже зупинити серце час,
Поки це не зробили інші.
Коханим бути втратив шанс,
Кохаю — грішний!
Пожовкли дні, немов листки,
Зів’ялились кохання квіти.
Страждання, виразка, глисти —
Куди вас діти?
Вогонь, що виїдає кров, —
Вулкан самотній наді мною.
Він світоч не запалить знов
У купі гною.
Надії, ревнощі, громи,
Величні героїчні рани,
Любов, яку вважав крильми, —
Тепер кайдани.
Та це не тут і не про нас,
Цю думку іншим пропоную.
Тут слава вкриє смертний час
Чи коронує.
Знаме́но й меч — в моїм житті,
Бо славі Греції я вірний.
Спартанцем мертвим на щиті
Мені не вільно.
Вставай! Вже Греція встає!
Мій душе, спати годі!
Вже грекам крові не стає —
Стань у пригоді!
Роздмухай жар колишній в серці,
Рушай у мужню путь!
В похмурості немає сенсу —
Красивим будь!
Жалем, що втратив юну вроду,
Ти думку не обтяж.
Почесно вмерти за свободу.
Отут і ляж!
Шукати доволі! Нема краще долі —
Солдатська смерть — для мужчин.
Поглянь же навколо, в обійми поле —
Й навіки спочинь.
Міссолунгі, 22.01.1824
Вільям БЛЕЙК
(з англійської)
***
Слів на це не дав Творець:
Мова почуття — зітхання.
Лиш летючий вітерець
Тиші викаже кохання.
Я наваживсь, я сказав,
Серце я коханій виклав,
Зблідла, злякана, в сльозах
Відсахнулася — і зникла.
Та захожий мандрівéць,
Промайнувши, приголубив,
Мов летючий вітерець, —
О, не відсахнулась люба.
Емілі ДІКІНСОН
(з англійської)
***
Про воду — хто спраглий вмирає,
Про сушу — хто в морі безкраїм,
Про ноші — як біль зіб’є з ніг.
Про мир — у шаленстві двобою,
Про щастя — в розлуці з любов’ю.
Про співи пташині — як сніг...
***
Що має крила, одліта:
Птахи, метелики, літа —
Я заважка для них.
Незрушні, мов застиглий вир,
Правічність, горе, грона гір.
Та й це не зіб’є з ніг.
Чом: це — назавше, те — згаса, —
Не розтлумачать небеса.
В таїнах є краса.