Рассказы

«Розумієш, – докладно пояснював Сьома, – ми туди «ганчір’я» завозили з Середньої Азії – в Ташкенті у наших євреїв-цеховиків хороші зв’язки були ще з радянських часів ... Так там іще дешевше, ніж у Китаї. А лейбли пришивали ті самі, що й китайці». – «Тобто китайські?» – поцікавився я. «Та ні, всякі. Дольче-Габана, Армані, Версаче та інші, але ті самі, що й китайці. Адже там замовляли, щоб не «світитись» особливо. Оборот був такий, що мені вже «бабла»* бракувало, аби «протекшн» на митницях організувати. А всі «стрілки» на китайців переводили. У них проблеми. На них і «пред’яви»**, у них і неприємності. Словом, коли вони цю справу розкопали, то й у нас серйозні проблеми виникли. Тут іще поліція... »
«Що, і «протекшн» не допоміг?» – запитав я. «Ніяких грошей не вистачить, щоб в Америці надійний «дах» організувати. Та й у китайців свій «протекшн» мався, і в поліції теж», – похмуро зазначив Сьома.
«А, так ви податки не платили?» – здогадався я. «Які на фіг податки, – відповів мені Сьома. – Звідки гешефт***, якщо податки платити. Отож, довелось повертатися й отсєдова все забезпечувати». – «А бізнес що –згорнули?» – «Навіщо згорнули, працює. В мене термінал у порту – там старший онук “керує”».
«Сьомо, – сказав я йому, – щось я не зрозумів. Якщо ти й є те саме, що про себе розповів, то як сприймати тебе: в капцях, без машини, без охорони?» –
«Чому без охорони? – здивувався Сьома. – Я їх, оглоїдів, поки що поставив моїм морозивом торгувати. Нехай хоча б щось корисне зроблять». І він кивнув на ларьок навпроти, в якому жваво торгували фасованим морозивом кілька підозрілих плечистих типів, що зрідка уважно поглядали на нас. «Морозиво теж твоє?» –поцікавився я. «Ну так, –відповідав Сьома. –У мене лінія на холодокомбінаті». – «Напевно, середній онук?»–ввічливо підказав я. «Чому онук? Онучка, – уточнив Сьома. –Красуня і не заміжня ще. До речі, у тебе нікого на прикметі немає?» – «М’ясника?»–спробував уточнити я. «Собі візьмеш м’ясника, – парирував Сьома. – Лойєр мені потрібен – юрист. З освітою і досвідом роботи». – «Так ти відділу кадрів доручи», – з’єхидничав я. «А що, ідея, – Сьома подивився на мене з цікавістю: – Пивка

* Грошей
** Претензії
***Прибуток, користь