«Німб», уривок з роману

Андрій Судин

 

Так само по-іншому сприйняла це і ворожа сторона. Це для них був як сигнал про слабкість. І в самому претенденті, і в його оточенні. Ясна річ – змінити щось буде важко, але... є ж уже реальна підказка на «оточення»! яким святий не зовсім уже і задоволений. А отже... Треба формувати план. Той, на який ніхто не розраховує. Особливо в теперішніх умовах.

Насправді ворожий табір замислював уже набагато жорсткіше рішення. Саме те, яке на початку не схотіла реалізувати ота ефемерна служба безпеки. Всі засоби були вичерпані і довести відсутність святості, а отже усунути конкурента можна було тільки одним способом, нехай і скандальним – убити. Причому убивство тепер ясно треба скинути на оте «оточення». Натяк буде розвинутий.

І план назрівав усе певніше і певніше оскільки ставало очевидним, що ніяким іншим засобом владу вже тепер не збережеш. Власне, можливо, вже не збережеш її взагалі, хоча поки шанс ще залишається і треба використовувати.

Варто лиш згадати, що куди вже більше компрометуючі факти про інтимні стосунки “святого” із донькою олігарха, які просочилися не без участі Наталі Іванівни в пресу, нічого не дали. Вони, звичайно, діяли на той все більше рідіючий власний електорат, який і без того коливався, але на протилежний не діяли ніяк. Рейтинг святого ріс і ріс... Останнє його звернення виглядало взагалі на виступ пророка. Забило останнього цвяха у їхню будівлю передвиборної кампанії, з якої вже нічого не виламаєш.

От ви, якщо б були на їх місці, то що б робили? Ви ж не святі, га? А коли йдеться про втрату такої купи грошисьок? Отож бо... тут про все забудеш. Тим більше, ким там вам доведеться той придурок із кружальцем над головою?

Правильно! Ніким. Місце йому в ямі зі всіма. І так, і так зігниє, рано чи пізно! Якщо допомогти йому піти на той світ вже, то тільки й того, дещо пересунеться його графік гниття на кілька років... ну, десять років. А що таке десять років життя, коли тут про такі гроші йдеться! І про цілі покоління грошоманів і грошолюбів... Свого життя не шкодуєш, а тут чужого аж раптом якийсь десяток років...

Був і ще один план... Досить таки божевільний, але мав під собою певні підстави. Викрасти. І, відтак переманити на свій бік. Чи не все одно, на чиєму боці бути святому? Якщо він справді святий, то яка йому різниця? До того ж ще не таких переманювали. Наприклад, у нього діти є... Підлаштувати їх викладення і вбивство, тінь кинути на його теперішніх доброзичливців і далі переманити вже не буде важко. Але такий плану був і кружний, і неоперативний, і мав менше певності. Просто ліквідувати було простіше.

 

Х х х

 

Хоча які б там плани не формувалися у чималої кількості тих, хто нервово спостерігав усю ту метушню щодо підготовки виборів, злісно відчував, що програє, просто не вкладалося в голові, як взагалі таке може бути! За рахунок чого! Чому?!!

І, якщо так тверезо глянути, то вони цілком же ж мали рацію. Ну, як можна планувати на такий високий пост чоловіка, який жодної хвилини не пробув ні на найменшій державній керівній посаді, якого ніколи ніде не бачили не те що в політиці, а в громадській роботі, який ні секундочки ніколи не думав про будь-який пост взагалі, не то що про такий. Який взагалі навряд чи коли замислювався про долю не то що країни і народу, а навіть, може і про власну! Абсолютного профана в усіх, за які не візьмись галузі правління країною!

Невже отой ореол над головою аж так багато значить?! Зрозуміло, що те свічення само себе піарить, його здалеку видно, але навіть при тому, що йому додали піарщики, він все одно не може аж так багато значити!

І все ж очевидно, з кожною хвилиною очевидніше, що виберуть, таки виберуть! Цей народ на таке здатний. У нього забобони переважують здоровий глузд, у нього сліпа віра значить більше, аніж тверезий розрахунок і розумне око. Він завжди обирає навмання, вірніше навіть не обирає, а кидається туди, куди вказав “ВІЙ”. Хоча що тут казати, який виховали народ, такий і є.. та й такий завжди був вигідний. Розумний народ надто багато хоче, вимагає, а цей сподівається... такому можна все почепити. Навіть прощення гріха. Він ходить до церкви, молиться, але ж не збирається жити за тими законами, які йому проповідують. Це теж вигідно. Кожен член суспільства може бути більшим чи меншим злодієм, і це виправдовується.

Страницы