«Вранці море заростає ковилою...»

Супроти Господнього сина,

Зробився Павлом, погасивши свій гнів

Любов’ю до Бога й людини.

   Так з гусіні світлий метелик зліта,  

   Так зерно з землі колоском пророста.

Це диво із див, що Господь сотворив, –

Із ворога стався апостол!

О Господи, на Україну воззри:

На ній ворогів –  мов корости.

   Коли ж  де зберігся синок хоч один –

  Та  й той не при Матері, блудний то син.

Сьогодні не ІНЦІ вмира на хресті –

Не можуть воскреснуть вкраїнці!

Навколо Савли скаженіють круті,

Наповнені люттю по вінця.

   Пломінним вогнем Україна пала.

   Савли! На коліна!! Нам треба Павла!

*ІНЦІ – на хресті розіп’ятого Христа були написані перші літери чотирьох слів: «Ісус Назарянин Цар Іудейський».