«Долі судилося бути саме такою...»

***

Я без хмелю з вереснем на силі

Плить повітрям, крочить по воді.

Вогники найперші – срібло в сині.

Сказано не вперше: молоді.     

Балки вечорової підкова.

Два посьолки з проділом ріки.

Згинув десь Казак там… Казакова

Є там жінка – спить не знати з ким.

Та пусте… Не спав із нею хтó з нас?

Міст гуркоче. Балка промине.

А над ними злісний темний космос.

Незворушний. Незбагненний. Не…

   ***

   Дбав про тебе Господь повітових небес,

   Вириваючи плоть з доль чужих і словес,

       Де повітря покраяне висками фрез,

          Там, де готика труб, де стоїть ДніпроГЕС.

         А за тім'ям лишалися хаос і чад.

   Долі й болі лишились хрестами стирчать.

     Понад план чавуни, п'ятирічки, парад –

   Десь пливуть в позапросторі. Може – над...

Де, крім них, розчинились верстати й шприці,

    Пружні перса, пляшки, мікрофони в руці.

      По асфальту розплескані очі краси,

             Нецензурні чиїсь голоси...

...Ну, а може – зостались? Сховались за ріг?

      Невідомо. Незвідано. Тільки пан-Біг

       Пам'ятаючи все, пам'ятаючи всіх,

     Визначає ходу твоїх злóдійських ніг...