«Ми — не казки»

Олександр Косенко

       ***

Хай сутінь наплива

Нехай ряхтить минуле

Де радощі поснули

Я вірую в дива

Я вірую в цей день

Прожитий мною в щасті

Все пережити вдасться

Зцідивши вік до ден

В сліпучий слід лижви

У перший поцілунок

В осінніх днів дарунок

Останній поцілунок

Я вірую

А ви

 

***

Вербна неділя

Зелене

Зілля дарує русалкам

От

Закохатися б палко

І за Біянку

На Балку

Легко

Як в юності

 

Змалку

Мав я планиду хосенну

Верби у небо

Як вени

Вік мій

Шляхи та арени

Любощі та перепалки

Гойдалки

Велік

Скакалки

Музи

Суккуби

Весталки

Світ обідніє без мене

 

***

А я хотів

Я так хотів

Щоб дощ дахами шелестів

Щоб сон вітрильником летів

Над витинанками мостів

Де ти мені колись була

Де сажа

Попіл

І зола

Тепер лишились від тепла

Де сум з похмурого чола

Мов тінь недоброго крила

Із недолюблених життів

Це там

Без тебе день пустів

В минуле не зашлеш сватів

Я так хотів

Я так хотів

 

***

Господній храм

Не спить Єрусалим

Лиш віра спить за лісом мінаретів

Ще юний хтось

Мандрує з Назарету

І хтось жене отару на калим

 

А хтось мовчить

Бо пісня вже не та

Бо світ не той

Не та пересторога

Єрусалим

Свого чекає Бога

Єдиного

Щоб з майського листа

 

Писати світ

І всесвіт

І засвіт

Де кожне слово миротичить миром

Де дні по людях розбрелися щиро

Щоб карбувать новітній заповіт

 

Казки казок дорослим і малим

Тим часом біс по вітру лихо сіє

Але чекає на свого Месію

Господній Храм

Не спить Єрусалим

Страницы