«Ми — не казки»

А вітер про хвилі мовчить

А хвилі про берег не чули

А зорі покинули вулик

А ми не спимо

Ідучи

***

Невічні

Ні осінь

Ні злива

Безвічність розкинула сіті

Хіба що кохання

Важливе

На цьому небілому світі

На цьому невпинному часі

На цій негостинній планеті

В нейтроні критичної маси

В старцівському дзвоні монети

В лампаді прогіркла олива

А біль

Як холодне черкання

В оцьому житті без кохання

Хіба що кохання

Важливе

***

Все менше слів складається із літер

Все менше мрій

Все більше голосінь

Шляхи мої

Пере жовтневий вітер

І зірка небо креслить навскоси

Упала зірка

Загадав бажання

Із тих

Що не збулися

Загадав

Побрів

Не в лободу

Так в баклажани

Там

За городом

Зорі ловить став

І рибу ловить

Побратим Харона

Либонь

в Аїді нині вихідні