«Ми — не казки»

Нам уже не побачитись

Навіть коли перетнуться

Наших буднів

Нудні

Холодком ранжировані кроки

Щось промимрив про слід на землі та про Вічність Конфуцій

А про нас із тобою ніхто

Тільки холод і спокій

 

Нам уже не побачитись

Навіть коли перед очі

Стануть очі твої

Так невинно - блакитні

Пекучо-пекельні

Наші тіні розтануть під сонцем

Немов поторочі

Від прикрас і від зброї цей погляд послав Азазелло

 

Нам уже не побачитись

Ми розминулись навіки

Між задухлих пустель

За сліпучими в іней снігами

Ти лиш жінкою бути хотіла

А я

Чоловіком

Тільки доля

Невінчаних нас розвела

Ворогами

 

***

На день чигає за вікном

Різдв’яна ніч

Нудотна мряка

Собаки виють

Рік собаки

Хитнув занудний метроном

На дрібки Вічність трощить час

Невпинні відлітають миті

Сплять небеса дощем умиті

Над сонмом масок і гримас

*** 

Цей захід

Помаранчевий цукат

Несолодко

Якого смаку січень

Байдужість узагальнень і увічнень

Екватор множить спекою цикад

Задуха ледве чула про мороз

Коли і чула

Бачила навряд чи

Коротка ніч

Бали

Панчохи

Клатчі

Зима

Блондинки

Мерилін Монро

Якась дурня

Гримить «Парад» Кокто

Шумлять свята

Стомились вить фанфари

Чи є щось гірше од такої кари

Сини не повертаються з АТО

 

*** 

У цім немислимім вертепі

Де люди - людям лиш людці

Все рідше вабить подих подих степу

Спить джерелянка в молоці

Допоки спить

Воно не скисне

 

***

За вікнами грудень

І мислі

Ще в літі

Чи в осені десь

Де сонце забуло про числа

Щоб мрякою вмитися днесь

І спомини хряснуть огромом

В бездушній критичності мас

Лиш сонце

За дахом

За домом

Воно не забуло про нас

 

***

Дощить

Повертається осінь

Повернення

Крок до прощення

Століть незворушні колоси

Тендітна беззахисність кленів

І хмари пташині

За море

Лишається ґвалт горобиний

В дзеркалах потвори повторів

Шепочуть як палко любили

Так палко горіли

Не тліли

Як приспані димом багаття

Летять Леоніди

Мов стріли

То в кого пощади благати

У вересня

Сонце чужіє

Обрид водевіль перевтілень

І лусне межа безмежів’я

За вироком слова і діла

Пожовкнуть рукописи стосом

Загусне чорнило знічев’я

Чекай

Повертається осінь

Повернення

Крок до прощення