«Ми — не казки»

Олександр Косенко

     ***

Ніхто не почує

Мовчи

Не мовчи

Вже осінь шукає причину причин

Вже осінь видурює золото днів

У холоду

Холод за ним зголоднів

За щирим

За теплим

За тим

Шелестким

Що ніжно шепочеться з вітром легким

Що журно іржею тамує дощі

Ніхто не почує мовчання

Мовчи

Про те

Як Петрівка топтала стежки

На постіль петрові стелить батіжки

Всього лиш цикорій

На холоді

Степ

Забуде

І вже не згадає про те

Кохання

Кохання

Моє золоте

Лигати текілу

Чи цмулить мате

Аби не вертати думками святе

Убите

Забути

Розхлюпане вщерть

Мовчить середмість золота круговерть

Про нас із тобою

Про тебе

Про сум

Кружляє в танку золотавий самум

Ні згадки

Ні сліз

Без життя живучи

Ніхто не зарадить

Мовчи

Не мовчи

 

***

Як гусінь по стеблу

Повзуть по небу хмари

Сповзає ніч у день

Як гусінь по стеблу

Як гусінь по стеблу

Не ворожба

А чари

Повзуть межи людей

Як гусінь по стеблу

Як гусінь по стеблу

Ця Тінь

Цей Страх

Цей острах

Як гусінь по стеблу

Переповзають сон

Як гусінь по стеблу

Чи як у воду з мосту

Як гусінь по стеблу

По долі Абаддон

Як гусінь по стеблу

Бо ні жалю

Ні віри

Як гусінь по стеблу

Вогонь

На ковилу

Як гусінь по стеблу

По небу хмари сірі

Як гусінь по стеблу

Як гусінь по стеблу

 

*** 

А я тебе кохав

Шпилі адміралтейські

Стікали в небеса

Крізь мряку

В небеса

А я тебе кохав

Буденні

І житейські

Звичайні чудеса

 

***

По колу

По колу

Тепер

Як ніколи

Ікарові

Небо

Вітрило

Еолу

Нестримність незримо панахає простір

Для Всесвіту - світу

Не діти ми

Гості

Не діти

Не рідні

І пращури наші

Доволі кривавої випасли паші

Коли табунилося кодло Арея

Чи сосни валили у царстві Борея

Як сльози ковтали

За віру

За мову

Та місяць у небі

На щастя підкова

На долю

Бо вартує більше оболу

Харон почекає

По колу

По колу

 

2

За безсоння розлук я не плачу

Плачу

Чим платить

Як не маю для тебе плачу

Я з мовчанням

Мовчу

Зі словами

Мовчу

На губах

На твоїх

Молочаєм гірчу

Страницы