«Мовчу, щоб розповісти про життя...»

                                            А над ними –

                                            сині тіні.

                                            Й на піску,

                                            що смагне в оці,

                                            щось велике, вогнелике

                                            в центрі себе, в центрі світу

                                            нам показують як Сонце

                                            І в морській ховають піні.

                                            Я люблю жінок,

                                            що в’ються,

                                            хмелем вплутують в зелене

                                            і як, душачи,

                                            сміються,

                                            потім плачуть коло мене.

                                            Тільки скошених

                                            жалію,