«Секс у будинку бiля колiї», рассказ

10

Мої думки про чоловіка з будинку біля колії були чистими і безхмарними. Дитятко в моєму лоні існувало саме по собі, а той чоловік – ніби в паралельному світі. Я би вже нізащо не зруйнувала ідилію і ніколи би не пішла до того будинку біля колії. А тим більше ніколи би не займалася там сексом.

Я навіть ніколи не задумувалася, чи займається мій чоловік сексом з іншими жінками, хоча тепер підстав для цього було більше, ніж треба. Для мене мій чоловік перестав існувати після того, як я відчула в своєму лоні дитятко. Виходить, що він зробив свою справу і міг бути вільним.

Цей чоловік з будинку біля колії вже не займав стільки місця  в розмаїтті моїх думок. Я просто знала, що він існує, що він, можливо, плід моєї фантазії й еротичних захцянок, але цього мені було досить. Він був моїм, навіть якщо про це не здогадувався. Ми це знали з моїм дитятком, і нам не потрібно було слів, бо істина завжди безсловесна.

11

Все, що колись починається, так само рано чи пізно закінчується.

Моє натхнення вичерпалося, ніби його ніколи зовсім не було. Звісно, можна було сказати, що далася взнаки виснаженість, адже я спав усього декілька годин на добу, а вночі працював, немов скажений. Але ж я знав, що Муза просто покинула мене. Мабуть, у цьому житті в неї були більш важливі завдання, ніж няньчити мене.

Я вже звик до нічних потрясінь будинку. І хоча сон по ночах важко повертався до мене, я міг, думаючи про щось своє, навіть не почути, що по колії гуркоче поїзд.

У написанні роману я просунувся далеко вперед, подолав не одну вершину, але до завершення все ж було ще дуже далеко. Можливо, мені би вистачило ще одного подібного періоду творчого натхнення, але я вже сумнівався, що він узагалі може настати.

Неземна жінка з космічним запахом, розкішними грудьми і стрункими ногами, здавалося, назавжди покинула мене, і навряд чи вдасться колись її розшукати.

12

Новина про те, що найкраща моя подруга стала коханкою мого чоловіка, здається, зовсім не вразила мене, ніби я все життя готувалася до цієї події й проблема полягала лише в тому, коли це настане.

Мені стало лише трішки боляче, бо я жила у зовсім іншому світі – паралельному чи віртуальному, назвіть його як хочете. Я чекала дитинку, в мене був чоловік моєї мрії, він жив у будинку біля колії, – а все решта видавалося дріб’язковим.

Вчинок подруги і чоловіка підштовхнув мене до думки, що все-таки слід відвідати отой будинок біля колії. Я знала, що обов’язково знайду його, зможу відрізнити від багатьох інших. Чомусь головним для мене було відвідати саме цей будинок біля колії, хоча я добре розуміла, що кінцевою метою є зустріч з чоловіком, який у тому будинку живе.

Пішли дощі, і я на декілька днів змушена була відкласти свій план. Коли вони закінчились, моя сміливість і впевненість у власних силах випарувались. Мабуть, це був знак долі, і я вирішила віддати їй у руки найдорогоцінніше, що в мене було.

13

Коли закінчилися дощі, приїхав старий, який продав мені цей будинок біля колії.

Ми розпили пляшку, і він нарікав на долю. Старий жалкував тепер, що продав будинок, в якому прожив понад тридцять років, але повернути назад уже нічого не можна було.

З’ясувалося, що жити із зятем – це мука. Коли зять з донькою приїжджав до них у гості, все було ніби добре. Після смерті матері донька вже приїжджала сама. Вдома зять виявився звичайнісіньким тираном, донька його боялась, все повинно було крутитися навколо нього. Внуки ходили з опущеними головами, й старому було особливо боляче спостерігати це.

Коли він поїхав, я знову подумав про ту неземну жінку з космічним запахом, розкішними грудьми і стрункими ногами. Треба було позбутися цього видіння, бо воно могло загнати мене в труну.

Випита горілка все-таки змусила мене трохи заснути. Були різні сновидіння, але я запам’ятав лише одне: що займаюся сексом із незнайомкою.