понедельник
«Тут ні час ні Ріка не тече…»
ОБІТНИЦЯ
тиша у серці замлоїть –
вересень стрінувся в серпні
поки Ти будеш зі мною
я не боятимусь смерті
мовчки постануть виною
сльози на порох розтерті
поки Ти будеш зі мною
я не боятимусь смерті
не захлинуться маною
півні співаючи втретє
поки Ти будеш зі мною
я не боятимусь смерті
слово здійняте любов’ю
плине в повітрі відвертім –
поки Ти будеш зі мною
я не боятимусь смерті
* * *
наші голови біліють
в бур’яні
серед сміття
батьківщини дорогої
ми підносили до сонця її дні
наші долі
долі сплять в передпокої
час відкрив нам свої плани осяйні –
наші голови біліють
в бур’яні
справно вчаться
сонцеликі наші діти
у заброд
за нашу славу червоніти
ми позбулись честі травнів іменитих
гріш ціна їм
за квітучий вдих і видих
наші голови біліють
в бур’яні
ми не відаєм ріднішої рідні
ми змирились
наші докори на пні
забуття для нас найвища нагорода
ми частина
щиро вдячного народу –
наші голови біліють
в бур’яні
Страницы
- « первая
- ‹ предыдущая
- 1
- 2
- 3
- 4
- 5
- 6
- 7
- 8
- 9
- следующая ›
- последняя »