«Тут ні час ні Ріка не тече…»

Сергей Злючий

 

 

ОБІТНИЦЯ

тиша у серці замлоїть –

вересень стрінувся в серпні

поки Ти будеш зі мною

я не боятимусь смерті

 

мовчки постануть виною

сльози на порох розтерті

поки Ти будеш зі мною

я не боятимусь смерті

 

не захлинуться маною

півні співаючи втретє

поки Ти будеш зі мною

я не боятимусь смерті

 

слово здійняте любов’ю

плине в повітрі відвертім –

поки Ти будеш зі мною

я не боятимусь смерті

 

 

*  *  *

 

наші голови біліють

в бур’яні

серед сміття

батьківщини дорогої

ми підносили до сонця її дні

наші долі

долі сплять в передпокої

 

час відкрив нам свої плани осяйні –

наші голови біліють

в бур’яні

справно вчаться

сонцеликі наші діти

у заброд

за нашу славу червоніти

 

ми позбулись честі травнів іменитих

гріш ціна їм

за квітучий вдих і видих

наші голови біліють

в бур’яні

ми не відаєм ріднішої рідні

 

ми змирились

наші докори на пні

забуття для нас найвища нагорода

ми частина

щиро вдячного народу –

наші голови біліють

в бур’яні

 

 

 

 

 

Страницы